Автоісторії: Трійка, сімка, туз: які були «козирні» комбінації київських автономерів
законодавство | Опубліковано - 2022-08-12 19:32:37 (10843 разів прочитано)
AUTO-Consulting продовжує досліджувати історію авто номерів, які використовувались в Україні на протязі 116 років. Цього разу розповімо про непрості автономери з гарними числовими комбінаціями. Що вони означали, та головне - кому належали.
Найперші київські автономери зразка 1906 року самі по собі були справжнім ексклюзивом. Хоча Київ був одним із лідерів автомобілізації в тодішній Російській імперії, автомобілів у місті було не так і багато, за нашими сучасними уявленнями. У книзі Леоніда Гоголева "Ретроавтомобілі на вулицях Києва" наведено статистику, що у 1911 у Києві нілічувалося 78 авто, у 1912 році їх вже було 166 одиниць, а 1913-го їх кількість зросла вже до 328. Проте феномен «блатних» номерів веде свій початок саме з найпершої київської серії! Оскільки перші 20 номерів було розподілено між 19 членами правління Київського автомобільного клубу та його секретарем.
В стандарті 1916 року виділили номери для приватників: їм відвели діапазон від 1 до 500, 500—600 — автомобілі штабні та взагалі військові, від 600 і вище — автомобілі організацій всеросійського земського, міського союзів тощо.
До наших часів дійшло дуже небагато знімків автомобілів тих часів, тому ми не можемо стверджувати, чи хтось із особливо видатних власників прагнув позначити себе на дорозі номером з гарною комбінацією цифр. Добре відомо фото Rolls-Royce гетьмана Скоропадського – на ньому номер А-596, тобто звичайнісінький, виданий за порядком.
Цілком очевидно, що в епоху становлення радянської влади, а тим більше у війну не було справи до помітних автономерів. На той час сам факт наявності автомобіля, особливо приватного, підкреслював привілеї його власника.
Перші ознаки виділитися з потоку з допомогою цікавих комбінацій цифр на номерах з'явилися в серіях номерів зразку 1936 року.
На історичних фото від середини 30-х років до кінця 40-х привертають увагу блискучі іномарки та ЗІСи, які явно обслуговували високі державні органи, з номерними знаками, в яких були комбінації з двома нулями, переважно – на початку. Видатний київський автомобільний історик та журналіст Леонід Дмитрович Ґоґолєв зберіг багато своїх фотографій та записів з кінця 40-х – початку 50-х років. У його свідченнях помічено кілька цікавих автомобілів із цікавими нам номерними знаками. BMW 327 моделі 1937 року з номером УЧ 00-49; Mercedes-Benz 770 зразку 1938 з номером УЭ 10-00; Studebaker Commander 1938 модельного року із номером УЭ 00-99. Як бачимо, лише на одному з цих авто, а саме на BMW, номерний знак – приватний. Можемо припустити, що цей номер вважався непростим.
Великі комбінатори
А ось серія 1958 року – так звані «чорні номери» – вже подарувала великий простір охочим здобути незвичайну комбінацію цифр. Багато хто бачив знімок «Волги» Олега Блохіна на Хрещатику: на машині красується номерний знак 65-65 КИЧ. Що характерно, на всіх наступних автомобілях легендарного футболіста номери були звичайнісінькими та зовсім не примітними: Е 6846 КИ, И 7934 КИ, А 9273 КІ. До речі, гарні комбінації любив Валерій Лобановський, але про це трохи пізніше.
Цілком очевидно, що нестандартні комбінації цифр на номерах – з початковими нулями, повторюваними чи дзеркальними цифрами, не кажучи вже про всі однакові цифри, незабаром стали прозорим символом: насамперед співробітники ДАІ розуміли, що за кермом машини, позначеної гарним номером, – людина непроста, а отже, і ставлення до неї має бути особливим. У звичайних громадян, напевно, теж було своє, «особливе» ставлення: як там було у кінокласиці – «Це машина Стєлькіна, а він – хабарник!»
Візьмемо сміливість припустити, що моду на гарні комбінації заклали саме пробивні люди тих часів з грошима та зв'язками.
В старій базі ДАІ можна знайти багато цікавих прикладів прекрасних номерних знаків серії 1958 року. Як вам Mercedes-Benz W123 з номерами 66-66 КИТ? Директор столичного овочевого ринку на Окружній мав колись в користуванні зелену «Волгу» ГАЗ-21 з номером 77-77 КИМ, високопосадовець Держплану УРСР – «Ладу» з номерним знаком 00-01 КИС, а декан одного з факультетів КАДІ – чорну «Волгу» ГАЗ-24 під номером 99-99 КИФ. Ще один дуже цікавий приклад: за співробітником головного управління МВС УРСР записаний ВАЗ-2101 з номерним знаком 00-01 КИВ – це при тому, що серія КИВ видавалася в столиці на початку 60-х, тобто задовго до початку випуску «Жигулiв». Значить, ще в ті роки застосовували практику «перевiшування» номерів!
А завгосп заводу «Динамо» мав «Волгу» моделі 24-02 – універсал, який у ті часи було майже неможливо придбати приватнику. Та й номери, зрозуміло, розкішні: 55-55 КИУ. Виконроб завжди був великою людиною: ось і в одного з начальників дільниці будуправління №24 була ГАЗ-24 з номерним знаком 11-11 КИО.
Відомий артист Юрій Тимошенко (Тарапунька із знаменитого комічного дуету), окрім знаменитого Dodge, про який ми вже розповідали, придбав собі ВАЗ-2102, причому номерний знак був цікавий – 77-67 КИФ.
Красиві комбінації державних номерних знаків у Києві часто діставалися… міським автобусам! Історик громадського транспорту столиці Юрій Назарчук (на профільних форумах він відомий під ніком Gerbrandt) згадує «Ікаруси» з номерами 55-55 КИЖ та 44-44 КИЩ – до наших днів дійшло навіть фото одного з цих автобусів на Русанівці. Але ще більше «срібних» та «золотих» цифрових комбінацій на автобусних номерах стало в серії 1977 року.
Красиво жити не заборониш
Як ви вважаєте, кому дістався перший номерний знак приватної серії «білих» номерів зразка 1977 року? Біла «Волга» ГАЗ-24 з номером А 0001 КИ належала Євгенiю Вікторовичу Качаловському, першому заступнику голови Ради Міністрів УРСР. У ті часи красива комбінація номерних знаків на автомобілі – це була ознака того, що за кермом люди непрості: видатні науковці, керівники підприємств, артисти. Примітно, таке собі виробниче об'єднання «Комуніст»: одразу в трьох осіб з його керівництва були «Волги» з номерами З 0002 КИ, З 0003 КИ, Е 0002 КИ, а завідувач бібліотекою (!) цієї організації мав передовий на той час «Москвич-2141» з номером Б 0001 КИ. Отакий клуб любителів «блатних» номерів: уявляєте собі стоянку цього «Комуніста»?
У декана одного з факультетів КПІ була ультрамодна на ті часи ВАЗ-2108 у коричневому металіку з номером З 2323 КИ. Ректор КАДІ їздив на «Волзі», що цілком відповідало його посаді, з номером З 0009 КИ. А Віктор Ющенко, наприкінці 80-х – начальник управління «Украгропромбанку», володів «дев'яткою» з номером О 6333 КИ. Славнозвiсний виконавець пісні-гімну Києва «Як тебе не любити…» Дмитро Гнатюк їздив на ГАЗ-24-10 з не те щоб «блатним», але принаймні досить привабливим номером И 0079 КИ.
Зрозуміло, що яскраві комбінації цифр часто прикрашали машини працівників органів внутрішніх справ та КДБ: наприклад, були такі ВАЗ-2105 з номерами Б 4000 КИ та Г 6000 КИ, а також непомітний «Москвич-2140» з помітним номером Е 0001 КИ. Дуже любили красиві номери військослужбовці: ось, наприклад, писк моди початку 80-х – чорна «шістка» з номером Р 0006 КИ.
Нерідко можна спостерігати, що дорогі та модні автомобілі («Волги», «Лади» нових моделей) з прекрасними номерними комбінаціями належать нібито підставним персонам – пенсіонерам, малярам, чорноробам. Що скажете про звичайну робітницю Володимирського ринку, яка має у власності «Волгу» з номерним знаком З 3000 КИ? А ось і маляр ТПО «Художник», що розсікав по столиці на Mercedes-Benz W123 з номером У 0001 КИ: не інакше він фарбував стіни у когось із Радміну… З іншого боку, не варто виключати, що й у простих трудівників були знайомі або родичі у реєстраційних відділах ДАІ: саме так, «за блатом», дідусь автора цих рядків, простий працівник київського радіозаводу, на свою «Ниву» отримав номерний знак Ж 2333 КИ.
І знову замовимо слово про номери, що змінили під собою не один автомобіль. Був у 80-ті роки один чудовий льотчик, командир пасажирського лайнеру Бориспільського авіазагону, який змінював автомобілі, немов рукавички. Проте довгий час був вірний одному й тому номерному знаку: Д 0001 КИ (ще б пак!). Спочатку під цим номером їздила «Лада» восьмої моделі, буквально через рік пілот змінив її на практичнішу «дев'ятку», а потім переключився на іноземний автопром: Nissan Bluebird, потім Skyline… І це ще в 80-ті.
А які золоті комбінації державних номерів зразку 1977 року дісталися київським міським автобусам! 0800 КИБ, 1199 КИЛ, 9977 КИЛ, 1777 КИМ, 2222 КИМ, 3555 КИН, 6666 КИН, 3030 КИП, 5588 КИП – лише деякі приклади. Проте Юрій Назарчук згадує цікаву деталь: вкрай рідко міським автобусам діставалися номерні знаки з двома нулями на початку чи наприкінці, а з трьома нулями – та й зовсім ніколи. Коли траплялося, що партія новеньких автобусів отримувала номерні знаки поспіль, часто саме номер із двома нулями виявлявся пропущеним – його майже завжди отримував автомобіль іншого відомства. Наприклад, за «Ікарусом» з номером 1199 КИЛ слідував автобус з номером 1201 КИЛ, а ось номерний знак 1200 КИЛ видали «буханці» зовсім іншого підприємства. За давньою традицією (ще з 40-50-х років) номери о двома нулями служили «спецперепусткою» в очах співробітників ДАІ.
Також серед особливих номерних знаків варто зазначити дві спеціальні серії державних номерів: серію КИР, що була виділена виключно для міліції, та особливу серію КИС, у якій літери стояли перед цифрами. Серія КИС призначалася для різноманітних спецслужб: КДБ, машини супроводу, автомобілі керівництва оперативних служб (наприклад, штабу пожежної охорони). Крім того, в легковій державній серії КИА (а також KIA в 1992–1995 роках) видавалося багато номерів на автомобілі, які обслуговували органи влади – від міського до республіканського масштабів. Вважаємо, серед цих номерів теж був свій внутрішній розділ на особливі діапазони цифр, які вважалися «недоторканими».
Україна любить свободу
Народна любов до гарних числових комбінацій продовжилася в стандарті перших власних українських номерних знаків зразку 1995 року. Ось і настав час згадати геніального тренера «Динамо Київ» Валерія Васильовича Лобановського. В його власності був величезний Ford Expedition з номерним знаком 12444 КЕ, а також Pontiac Bonneville з номером 08787 КВ – схоже, Валерій Васильович був шанувальником комфортабельних «американців».
Співробітники ДАІ завжди вміли виклопотати для себе добрий номерок. Ось і на звичайній ВАЗ-2107 офiцера МВС красувався розкішний номерний знак 77777 КЕ. Ще один ряд сімок був присутній на номері Mercedes-Benz одного з тодішніх депутатів Верховної Ради – 77777 КІ. І тільки уявіть звичайну «Волгу» моделі 31029 з номером 77777 КВ! Отже, з тих часів повелося, що всі сімки – це було «табу» для інспекторів ДАІ.
Авторитет-акордеоніст Ян Табачник мав GMC Yukon з номером 00001 КН. Також подалися моді на гарні комбінації видатні діячі українського автомобільного ринку. В сім'ї президента корпорації «УкрАвто» Таріела Васадзе були автомобілі з номерними знаками 06660 КЕ, А 9596 KI. Віктор Постєльнiков, засновник компанії VIPOS, ще 1988 року придбав собі «Волгу», яку прикрасив козирний номерний знак В 4444 ХТ.
Доволі багато примітних комбінацій було в державних підприємствах. Один із видатних екземплярів – Chevrolet Suburban автобази Верховної Ради з номером 77777 КА. А номер 00001 КА належав Ford Explorer з гаражу Міністерства внутрішніх справ. До речі, вся серія КА видавалася лише на державну техніку.
Звичайно, ігри в красиві номери були і в новому стандарті 2004 року. Особливим попитом користуються поєднання з трьома нулями, повторюваними цифрами (наприклад 2727 – подейкують, ця комбінація приносить матеріальний добробут), «дзеркальні» – типу 4774, і, зрозуміло, ряди однакових цифр: 7777, 5555 і т.п..
Найкрутішою за всеукраїнським масштабом вважалася загальнодержавна серія номерів ІІ – це була стовідсоткова індульгенція від зупинок на постах ДПС та штрафів. Також у Києві розплодилися «блатні» серії AA….ВР, АА….КМ та АА….КС – відповідно, «Верховна Рада», «Кабінет міністрів» та «Конституційний суд». Втім, ці серії після 2014 року почали втрачати свої позиції, а багато власників цих номерів навіть спеціально їх замінили – щоб уникнути проблем, як то кажуть. Кінець цих спецсерій безславний: їхні залишки роздали всім в загальному порядку, коли закінчувався весь масив номерних знаків київської серії АА.
Проривом цього стандарту стали індивідуальні або, як їх називають, іменні номери. Найцікавіше, що іменний номер коштує набагато дешевше за красиву цифрову комбінацію звичайного номера – та ще на ньому можна не тільки написати практично що завгодно (в рамках пристойності, зрозуміло), але навіть і намалювати. Наприклад, серце, чи прапор України.
Зазначимо: настільки широкі можливості для персоналізації автомобільного номеру серед усіх найближчих країн є лише у нас! Обмеження лише одне: з іменним номером ви можете їздити виключно територією нашої країни. За кордон – тільки на звичайних номерах, які залишаються основними діючими для вашого автомобіля (іменні видаються як додаток).
Красиві комбінації цифр, своє ім'я, нікнейм або кумедне слово на номерному знаку – поза сумнівом, набагато цікавіша можливість виділити свій автомобіль у потоці, ніж глушник, що реве на весь Лiвий берег, або китайський ксенон, який б'є променями в небо. Тому – нехай буде більше різних гарних номерів!
Роздрук, збереження, переклад іншою мовою або носій матеріалів, опублікованих у новинах AUTO-Consulting, допускаються лише для особистого використання. Інше використання матеріалів (зокрема, часткова чи повна публікація) допускається лише з дозволу ІАГ AUTO-Consulting. Використання матеріалів www.autoconsulting.com.ua допускається за наявності гіперпосилання на www.autoconsulting.com.ua.
